|
Багато
прикмет, забобонів, повірь та ознак прийшли до нас з глибоких століть
і були результатом закономірностей законів природи або простого
збігу. Правильне тлумачення знамень Богів вважалося сферою діяльності
авгурів чи інших провісників, але їх знання стали загальним надбанням
і ввійшли у фольклор. Деякі забобони розрослися, бо якийсь небувалий
випадок привів колись до невдачі чи удачі. З покоління в покоління
передавалися нашими предками спостереження за природою, рослинним
та тваринним світом. Виходячи з того, що вони бачили, були створені
правила, а потім і їх тлумачення, які заслуговують на найпильнішу
увагу, т.к. прикмети дійсно мають владу передбачати перебіг подій.
|
|
Забобони
існують стільки ж, скільки живе сама людина. А форми їх прояву дуже
багатоликі, часом навіть можна не помітити: чи це забобони. Але що
ж таке насправді забобони? Ще Менделєєв колись зауважив: «Забобона
є впевненість, на знанні не заснована».
Давайте подумаємо над цим, подивимося, як же справи з такими забобонами
в реальному житті. І ось тут виявиться, що у всі забобони – а їх безліч!
– вірять і продовжують вірити мільйони людей, незважаючи на найкатегоричніші
роз'яснення з боку видатних учених та інших розсудливих, знаючих фахівців.
Що ж є марновірством? Важко зрозумілий феномен людської свідомості?
Прагнення інших людей полегшити своє життя, перекладаючи вирішення
якихось життєвих труднощів на вказівний перст згори? Думкові глухий
кут і лабіринти неосвіченого розуму? А може, це якийсь постійний супутник
нашої свідомості? Про забобони є безліч думок. Відомі, наприклад,
різкі оцінки забобонів, висловлені протягом століть видатними мислителями.
Ось деякі з них: Платон говорив, що «Людина, яка подурнішала від забобонів,
є зневажливою з людей». Жан Жак Руссо вважав забобони «одним із найжахливіших
бичів роду людського». Еміль Золя сказав так: «Забобона небезпечна,
допускати її існування – у цьому навіть є відома боягузтво. Ставитися
до нього терпимо – чи це не означає назавжди примиритися з невіглаством,
відродити морок середньовіччя? Забобона послаблює, одурює».
Трудний, надзвичайно складний шлях нашого розуму до пізнання та освоєння
навколишнього світу. Щоб здобути будь-яке знання про природу чи про
себе, людині доводиться продиратися через нетрі незрозумілого, загадкового,
що представляється часто чудовим. І звичайно, люди при цьому постійно
помилялися, висловлювали невірні припущення, а нерідко прямо пояснювали
будь-яке таїнство проявом ілюзорних надприродних сил. Така, власне,
природа забобонів. Забобони пророкують людині горе і радість, турботи
та задоволення, довге та коротке життя… Скільки їх – цих забобонів
у арсеналі людської фантазії! Забобоних людей рятує від таких додаткових
щоденних тривог і сумнівів лише те, що кожен із них вірить лише кільком
прикметам чи ворожінням і не звертає уваги на всі інші. Або просто
не знає про них. А якщо зібрати їх разом? Так, якщо їх зібрати разом,
то вийде гігантська картина найтемніших помилок людини. Забобонів
стільки, що їх просто неможливо якось точно згрупувати, класифікувати.
Лише дуже умовно можна сказати про деякі головні напрямки.
Давно пішли в минулі часи, коли людина стояла навколішки перед невідомим.
Неозоро розсунулися з того часу межі наших знань та можливостей. Але,
як і сотні років тому, життя нерідко задає людині загадки, лякає невідомим,
ставить його у скрутне становище. І тут наша свідомість тримає важкий
іспит на високе звання «людини розумної». |
|
У
сучасному світі, прикмети прийнято вважати пережитками минулого
та забобонами, але це дещо помилково.
Бо даремно, знаючи різні прикмети, можна передбачити, а значить
уникнути негативних ситуацій, або ж наблизити щось хороше.
divination - ворожіння, ясновидіння, з латиною. divinare - натхненний
богом. |
|