Леся Українка
і Полтавщина
Повернутись на сторінку ЛЕСЯ УКРАЇНКА

Леся Українка
Леся Українка

Леся Українка на Полтавщині
Лариса Марченко

Є на Україні, серед милої Полтавщини, багатої на гарні куточки, чудовий краєвид - згадує Олена Пчілка. — Се той, що з'являється перед очима, коли дивитись на нього з високого узгір'я стародавнього, гетьманського міста Гадяча. Станете на краю Драгоманівської гори, і перед вами відразу розстелеться велика долина Псла. Та яка ж широка й розмаїта! (...) Увесь краєвид замикається проти Драгоманівської гори темною довгою смугою поважного бору. Такий краєвид побачите з Драгоманівської гори, з того крутого виступу гадяцького узгір'я, що найближче поступився до Псла, щоб найліпше бачити красу його долини. На верху того виступу стоїть старосвітське дворище з забудуванням під солом'яними стріхами. У більшому будинку, що стоїть повернений причілком до тихої невеличкої вулички, омаяній давніми шовковицями та акаціями, народився Михайло Драгоманов; тут, у сьому дворищі на високій горі, виростав він, проводив свої дитячі літа". А разом з ним і його сестра Олена Пчілка, мати Лесі Українки.

 
      Леся запросила сюди людину, близьку їй за духом, українську письменницю Ольгу Кобилянську:
„Рушайте до мене... сюди якомога раніше... Поки по шпиталях лежала, мама збудувала тут хорошу хату... Околиця тут гарна, широкий горизонт... Будем човном плавати і просто руками, коли вмієте, будем читати, розмовляти, я буду вам грати Шопена і Шумана... українських пісень масу у власній транскрипції... Мої сестри (їх у мене три) покажуть вам околицю, побачите ви таку Україну, що „українійшої" й нема".
    У серпні Ольга Кобилянська побувала в Києві на історико-археологічному з'їзді, а з Києва поїхала на два тижні на Полтавщину в Зелений Гай. Із Гадяча 21 серпня 1899 року писала в Чернівці своїм батькам: „Сама Леся дуже приємна і дуже говірлива, раділа з мого приїзду і щиро мене приймає". Пізніше Ольга розповідала своїм друзям, як близько зійшлися вони з Лесею думками, поглядами на громадсько-літературне життя, як подружили, відкриваючи одна одній серце. (Ці теплі дружні стосунки високодуховних жінок дали привід недалеким „дослідникам", перекрутивши факти з біографій, зробити легковажний висновок, що дружба жінок грунтувалася на нетрадиційній орієнтації. Але ж у Лесі на той час був коханий чоловік Сергій Мержинський, а Ольга освідчується в коханні Осипу Маковею. Отже, про нетрадиційну орієнтацію і мови не може бути).

    Антоніна Макарова, вчителька з Гадяча, згадує:
„Зелений Гай — ліс на березі Псла... На сході сонця, коли вода засвічується рожевими фарбами і золотаве проміння пронизує густу зелень дерев і трав, що покривають чудові береги річки, — несила відірвати очей від цієї чарівної картини". Це побачення залишило важкий спогад: „Бліда, худа, виснажена, і очі повні скорботи... На моє захоплення Зеленим Гаєм вона сказала: „Так, чудово, тут дуже чудово, усе забуваєш, крім хвороби", і очі її наповнились сльозами". На жаль, цей будиночок не зберігся. Навесні 1953 року його знесло повінню...
А перша зустріч Антоніни Макарової з Лесею Українкою відбулася у Гадячі в році 1892 чи 1893. „Входячи в двір, я побачила високу молоду дівчину, що спиралась на палицю в правій руці - я здогадалась, що то Леся Українка... Від її очей важко було відірватись... На ній був український костюм (іншого вона в Гадячі не носила) і говорила тільки українською мовою..."
Леся Українка, як писав Франко, „...хвора, слабосильна дівчина — трохи не одинокий мужчина на всю новочасну, соборну Україну". Коли восени 18% року цар Микола Її з царицею здійснили подорож за кордон, офіційна Франція та деякі поети і артисти гучно вітали царя. І тільки слаба 25-річна дівчина написала до французької газети гнівний протест: „Чи ви знаєте, славетні колеги, що таке убожество, убожество країни, яку ви називаєте такою великою?.. Так, Росія величезна: годод, темрява, злодійство, лицемірство, безконечна тиранія і всі ці нещастя величезні, колосальні, фандіозні... Приходьте, великі поети, подивіться на велич наших фортець, зійдіть з естрад... й огляньте нашу в'язницю... А ти, французька Музо, вибач співачці-невільниці, позбавленій імені. Все-таки я менше тебе зневажала своєю убогою прозою, ніж твої вільні друзі своїми прекрасними улесливими віршами".

    Незважаючи на недугу, Леся з матір'ю приїхала в Полтаву на відкриття пам'ятника Котляревському. „Видатним моментом було те, — згадує Олена Пчілка, - що напередодні свята прийшов наказ заборонити всілякі українські виступи.., А коли я вийшла на кафедру, то мимо забороні? я все-таки почала: „Я мусила би говорити по-російськи, але в цей день з полтавцями інакше як українською мовою я привітатись не можу". І далі сказала все своє, щоправда, коротке привітання цілком українською мовою. Присутні представники влади просто були спантеличені і десь-то не встигли опам'ятатися і зупинити мене".

    На жаль, Ольга Кобилянська не залишила спогадів про Лесю, лише кілька фраз зі спогадів „Про себе саму": „З Лесею Українською ми дуже гарно держалися: однак вона не була тією, щоб особисто впливати на мене. Щоправда, при ній я заглянула в акції розвою українізму... Поезії її ціню високо і кажу, що її поезії годні лиш справжні інтелігенти розуміти. Звичайна пересічна публіка недоросла до розуміння її. Мусить доперва приготовитись до неї". Та чомусь ми на 15-му році незалежності не замислюємося над цими мудрими словами: не готуємось до розуміння високодуховної поезії, зовсім мало влаштовується вечорів Лесі Українки.
Газета "Літературна Україна" №8 від 2 березня 2006 року

 
Повернутись на сторінку ЛЕСЯ УКРАЇНКА
Леся Українка (справжнє ім'я: Лариса Петрівна Косач-Квітка. Народилась 25 лютого 1871, Новоград-Волинський
— померла 1 серпня 1913, Сурамі, Грузія). Українська письменниця, перекладач, культурний діяч. Писала у найрізноманітніших жанрах: поезії, ліриці, епосі, драмі, прозі, публіцистиці. Також працювала в ділянці фольклористики (220 народних мелодій записано з її голосу) і брала активну участь в українському національному русі.
 
Леся Українка на Полтавщині

темы|понятия|род занятий|открытия|произведения|изобретения|явления
вид творчества|события|биографии|портреты|образовательный каталог|поиск в энциклопедии
Главная страница ЭНЦИКЛОПЕДИИ
Copyright © 2004 abc-people.com
Design and conception BeStudio © 2004-2016